№
з\п
|
Дата
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
Види контролю
|
|
Т№1
(____)
|
ТЕМА №1 (____год.) МІФИ НАРОДІВ СВІТУ. МУДРІСТЬ БАЙКИ
|
|
1
|
|
ВСТУП
Література як вид мистецтва. Художній образ.
(ТЛ-теорія літерат.) Художній образ, початкові поняття про традиційний образ, вічний образ.
(ЛК-Літерат.і культ) Специфічні ознаки різних видів мистецтва. Вічні образи в літературі й мистецтві.
(УС-Україна і світ) Традиційні образи українського і зарубіжного фольклору.
(ЕК-елементи компаративістики) Особливості зображення одного й того самого образу в різних видах мистецтва.
|
Учень (учениця):
виявляє ознаки різних видів мистецтва, встановлює своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні риси;
дає визначення поняття «художній образ», знає його різновиди – «традиційний образ», «вічний образ»;
наводить 2-3 приклади традиційних і вічних образів (з фольклору, прочитаних літературних творів, знайомих видів мистецтва);
виявляє специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва;
розповідає про свої улюблені твори літератури й мистецтва, виявляє їх специфічні риси;
розкриває значення мистецтва (в тому числі художньої літератури) для становлення особистості, життя людства.
|
|
2
|
|
МІФИ НАРОДІВ СВІТУ
Поняття про міф. Основні тематичні групи міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів.
(ТЛ) Міф, мотив. Поглиблення поняття про образ (міфологічний образ).
Грецькі міфи. Міф про Прометея. Міфи про Геракла (1-2 міфи
|
Учень (учениця):
визначає причини появи міфів, особливості міфологічного світосприйняття;
дає визначення поняття «міф», відрізняє його від казки;
називає тематичні групи міфів, наводить приклади сюжетів і образів, що належать до певних груп міфів;
розуміє (на елементарному рівні) поняття «мотив», співвідносить його із поняттям «тема» (як часткове і ціле; мотив – реалізація теми);
називає провідні міфологічні теми (творення світу, діяння героїв та ін.) й мотиви (сонця, ночі, випробування та ін.), що виявляються у міфах різних народів;
переказує найвідоміші міфи народів світу, розкриває їх загальнолюдський зміст;
характеризує популярні міфологічні образи, показує втілення в них народних уявлень про світ, виявляє актуальний зміст міфологічних образів;
зіставляє типологічно подібні образи (наприклад, образи героїв та ін.) у міфах народів світу;
виявляє схожість давніх міфологічних уявлень українців і міфології інших народів;
розкриває специфіку втілення міфів народів світу у знайомих творах мистецтва (живопис, музика, театр, кіно, мультиплікація тощо);
розповідає про свої улюблені міфи, міфологічних героїв, висловлює власне ставлення до них.
|
Аналіз твору
(називає провідні міфологічні теми (творення світу, діяння героїв та ін.) й мотиви (сонця, ночі, випробування та ін.), що виявляються у міфах різних народів)
|
3
|
|
Дедал і Ікар. Нарцис.
(ЛК) Втілення міфів народів світу в мистецтві (живопис, музика, кіно, театр, мультиплікація та ін.).
|
|
4
|
|
Пігмаліон і Галатея. Орфей і Еврідіка..
|
|
5
|
|
Деметра і Персефона (3-4 за вибором учителя
(УС) Давні міфологічні уявлення українців (про створення світу, про природу, про добрі й злі сили).
|
Вібірковий переказ
|
6
|
|
Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи (2-3 за вибором учителя).
|
|
7
|
|
Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет (1-2 за вибором учителя).
(ЕК) Подібність елементів у міфах різних народів (образи, сюжети, мотиви). Міф і казка
|
Зіставлення образів
|
8
|
|
МУДРІСТЬ БАЙКИ
Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст.
Езоп. «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Крук і лисиця», «Мурашки й Цикада» (2-3 за вибором учителя). Поєднання конкретного і загального в байках Езопа. Втілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа.
(ТЛ) Байка, езопова мова. Поглиблення понять про алегорію, образ (алегоричний образ).
(УС) Поетичне переосмислення традиційних сюжетів і образів Езопа в українських байках.
|
Учень (учениця):
дає визначення жанру «байки», називає її характерні ознаки, підтверджує прикладами з прочитаних творів;
розкриває специфіку художньої структури байки;
пояснює мораль байок, визначає місце її розташування в прочитаних творах;
розуміє поняття «езопова мова», демонструє на конкретних прикладах особливості езопової мови;
зіставляє байки Езопа («Мурашки й цикада», «Вовк і Ягня») та І.А. Крилова («Бабка й Муравель», «Вовк і Ягня»), виявляє в них схожість і відмінності;
характеризує алегоричні образи байок, виявляє в них прихований зміст;
називає українські байки, в яких знайшли відображення сюжети й образи байок Езопа;
розкриває специфіку художнього втілення сюжетів і образів байок Езопа та І.А. Крилова у світовому мистецтві (на прикладі окремих творів образотворчого мистецтва, мультиплікації та ін.).
|
|
9
|
|
Іван Андрійович Крилов (1769-1844). «Квартет», «Бабка й Муравель»,
(ЛК) Втілення сюжетів і образів байок Езопа та І.А. Крилова у мистецтві.
|
|
Характеристика алегоричних образів байки
|
10
|
|
«Вовк і Ягня» (1-2 за вибором учителя). Моральні проблеми в байках І.А. Крилова. Яскравість алегоричних образів.
(ЕК) Специфіка художнього втілення сюжетів Езопа в байках І.А. Крилова.
|
|
|
11
|
|
Підсумковий урок за темою№1:тестування
|
ТКР№1
|
|
Т№2
(____)
|
ТЕМА № 2 (_____год.) ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА-1
|
|
12
|
|
Ж.Верн «П’ятнадцятилітній капітан», Р.Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором учнів)
Жуль Верн (1828-1905). «П'ятнадцятилітній капітан». Тема духовного випробування людини в романі Ж. Верна. Образ Діка Сенда, моральні якості героя, його мужність і людяність.
|
Учень (учениця):
переказує (стисло) основні події роману «П’ятнадцятилітній капітан» Ж. Верна (або «Острів скарбів» Р.Л. Стівенсона);
розкриває основні теми і проблеми роману Ж. Верна (або Р.Л. Стівенсона);
визначає роль описів природи у творі Ж. Верна (або Р.Л. Стівенсона);
характеризує образ Діка Сенда (або Джима Хокінса), порівнює його з іншими персонажами, визначає етапи духовного зростання героя, зміни в його внутрішньому світі, у сприйнятті людей і життя;
|
|
13
|
|
Дік Сенд і його друзі. Дік Сенд і Негоро.
|
|
14
|
|
Проблема рабства в романі. Описи природи.
|
|
15
|
|
РЗМ №1
|
|
16
|
|
РЗМ №2
КТ№1
|
|
17
|
|
Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894). «Острів скарбів». Особливості розвитку пригодницького сюжету у творі.
|
|
|
18
|
|
Система образів (Джим Хокінс і його товариші), пірат Сільвер та ін.). Моральні цінності.
|
|
|
19
|
|
Система образів (Джим Хокінс і його товариші), пірат Сільвер та ін.). Моральні цінності.
|
|
|
20
|
|
Підсумковий урок за темою№2:тестування
|
|
|
Т№3
(____)
|
ТЕМА № 3 ПРИГОДИ І ФАНТАСТИКА-2
|
|
21
|
|
Чарльз Діккенс (1812-1870). «Різдвяна пісня в прозі». Подорож у часі й просторі Скруджа.
|
визначає ключові моменти сюжету повісті Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»;
|
|
22
|
|
Динаміка образу Скруджа, причини його духовного переродження.
|
простежує динаміку образу Скруджа, знаходить у тексті відповідні цитати;
висловлює власне ставлення до Скруджа (до зміни героя і після його внутрішньої зміни);
|
|
23
|
|
Сюжет і композиція повісті. Значення образу Різдва у творі.
|
знаходить елементи фольклору в повісті Ч. Діккенса, виявляє їх роль у тексті;
|
|
24
|
|
Елементи фольклору (казки, пісні).
|
|
|
25
|
|
Микола Васильович Гоголь (1809-1852). «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі.
(ТЛ) Поглиблення понять про роман (пригодницький роман), повість. Композиція.
|
розповідає про зв’язки М.В. Гоголя з Україною (окремі факти біографії), знає про музеї М.В. Гоголя в Україні (Гоголеве, Великі Сорочинці);
виявляє національні традиції й звичаї, що знайшли відбиток у повісті М. В. Гоголя «Ніч перед Різдвом», елементи українського фольклору у творі (традиційні образи, символи, елементи казки та ін.);
характеризує образи Оксани й Вакули («Ніч перед Різдвом»);
інтерпретує окремі епізоди повісті М.В. Гоголя;
висловлює власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаних творів;
визначає особливості композиції творів;
знаходить у творах письменників портрети персонажів, визначає роль портретів у розкритті образів;
коментує висловлювання українських митців про Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. Гоголя;
називає 1-2 твори мистецтва за мотивами прочитаних творів, висловлює враження від них.
|
|
26
|
|
Тема кохання. Образи Оксани і Вакули
(ЛК) Втілення сюжетів і мотивів прочитаних творів у мистецтві.
|
|
27
|
|
Роль фантастики в повісті. Елементи фольклору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць та ін.; різдвяні символи; елементи казки).
(ЕК) Традиції фольклору (казка, пісня, народні образи) у творах Ч. Діккенса і М.В. Гоголя.
|
|
28
|
|
(УС) М.В. Гоголь і Україна, музеї М.В. Гоголя в Україні (Полтавщина). Музей Ч. Діккенса у Великобританії (Лондон). Висловлювання українських митців про творчість Ж. Верна, Ч. Діккенса, М. В. Гоголя.
|
|
|
29
|
|
Підсумковий урок за темою №3:тестування
|
|
30
|
|
Позакласне читання №1
|
|
31
|
|
Позакласне читання №2
|
|
32
|
|
Узагальнюючий урок
|
|