Самоаналіз роботи за атестаційний період (2007 – 2012рр.)

На сьогоднішній день перед учителем в його професійній діяльності постало ряд складних питань щодо визначення стратегій формування й розвитку успішної особистості учня, використовуючи інноваційні технології та досягнення у сучасній методичній науці. Процес самореалізації особистості повинен чітко регламентуватися суспільними чинниками – умовами життя учня в шкільному середовищі, вдома, на вулиці, взаємодією з ровесниками, батьками, вчителями. Педагог має створити сприятливі умови для успішного розвитку кожного вихованця, зважаючи на його вікові та психологічні особливості, підготувати навчально-методичну базу.

         Головним об’єктом у навчально-виховному процесі повинна бути кожна конкретна дитина. На цьому має будуватися вся система педагогічної діяльності вчителя, спрямована на всебічний особистісний розвиток кожного вихованця. В основі моєї роботи закладено особистісно-орієнтоване навчання, використання інтерактивних технологій, формування умінь створювати проектні роботи школярами, його самоосвітня діяльність, розвиток творчих здібностей, враховуючи сфери зацікавлень учня та його можливості.

         Протягом п’яти років я працювала над проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та математики в початковій школі».

         Працюючи з колективом класу з 2007 року, поставила за мету зробити дітей активними учасниками навчально-виховного процесу, навчити їх думати, занурюватись в суть явищ, аналізувати та прогнозувати результати власної діяльності.

         Навчання у школі розпочинається у шестирічному віці. У дитини виявляється більш глибоке розуміння соціальних зв’язків, виробляється вміння оцінювати поведінку інших дітей і дорослих. Шестирічна дитина усвідомлює свою належність до дитячого колективу, починає розуміти вадливість суспільно корисних справ. Тобто саме на рубежі 5 – 6 років у дитини формується певне розуміння і оцінка соціальних явищ.

         Сьогодення ставить низку вимог до особистих якостей людини, здатної успішно функціонувати в умовах ринку. Адже тільки здорова дитина досягає успіхів у навчанні, займає гідне становище у класному колективі, добре розвивається фізично, має врівноважений психічний стан.

         Медичний огляд дітей довів, що колектив класу на 2007 рік був задовільний на 100%, таким і залишився на 2011 рік.

         Задовільний стан здоров’я дав можливість впроваджувати компетентнісний підхід в навчанні та використовувати інтерактивні методи, що є найважливішою умовою підвищення якості освіти. Дитина повинна мобілізувати у даній ситуації набуті знання і досвід, ефективно розв’язувати проблеми, що виникають в реальних ситуаціях життя.

         Розглянувши теоретичний матеріал про використання інтерактивних методів на уроках початкової школи, я поставила перед собою мету:

• вчити підходити до знань як інструменту розв’язання життєвих проблем;
• приймати ефективні рішення у різних сферах життєдіяльності людини;
• формувати компетентність в процесі навчання і виховання у школі, під впливом сім’ї, друзів, культури.

Основним підходом до організації системи навчання в сучасній школі залишається класно-урочна система, за якої провідною формою організації навчальної роботи є урок. Ведуться пошуки вдосконалення уроку, пов’язані з формами організації навчальної діяльності учнів:

• парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем);
• групова (вчитель одночасно навчає весь клас);
• кооперативна (колективна), (всі учні активні і навчають один одного);
• індивідуальна (самостійна) робота учня.

Кожна з цих форм має особливості, які необхідно враховувати, підбираючи ті чи інші способи організації засвоєння учнями знань (методи, технології).

Кооперативне (колективне) навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дозволяє реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями високих результатів засвоєння знань та формування вмінь. Така модель легко та ефективно поєднується з традиційними формами і методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

З метою розвитку у дітей здібностей до аналізу, узагальнення, абстрагування, вміння визначати у предметах наявні ознаки, зв’язки та закономірності, удосконалення логічного і творчого мислення, кмітливості та дитячої фантазії проводжу практичні роботи з учнями щодо самопізнання. Такі завдання допомагають їм дізнатися про сою пам’ять, увагу, уяву, вчать розмірковувати.

Після вивчення теми і оцінювання знань, проводжу поточний моніторинг, щоб зафіксувати діяльність кожного дня. Шкільний моніторинг – це комплексна аналітична система, або освітня траєкторія учнів. З результативністю відсліжування якості знань учнів мого класу, я поділилася своїми думками в статті «Освітня траєкторія учнів як основа моніторингу якості освіти в початковій школі». Основною метою впровадження освітніх траєкторій є допомога кожному учню, з урахуванням його власного досвіду пізнання, та передбачити подальші кроки до підвищення рівня кожного учня.

Задачі, які я поставила перед собою для співробітництва з учнями:

• організація групової та індивідуальної діяльності школярів за допомогою творчості;
• вчасне надання корекційної допомоги та педагогічної підтримки учням;
• підведення дітей до навичок самоосвітньої діяльності та самоаналізу.

Так моніторинг знань учнів мого класу виявив слідуюче:

• до першого класу прийшли діти здоровими фізично і з задовільним рівнем розвитку;
• у другому класі: середній бал – 8,9, рівень компетентності – 74,2%;
• у третьому класі: середній бал – 8,9, рівень компетентності – 74,2%;
• у четвертому класі: середній бал – 8,6, рівень компетентності – 70,4%.

Розбіг в цифрах не є великим, що говорить про правильну корекційну діяльність вчителя на основі вивчених недоліків в навчально-виховному процесі.

Підтвердженням якості навченості учнів класу є їх активна участь в інтелектуальних змаганнях та конкурсах.

Учні мого класу приймали активну участь у конкурсах:

• Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру» в 2008 – 2009 н.р. –     4 учасника, Маличенко М. – добрий результат; 2009 – 2010 н.р. –          5 учасників, Каган І. – добрий результат; 2010 – 2011 н.р. – 9 учасників, Ємельянов С., Волков В., Сінічкин В., Маличенко М. – добрий результат;
• Всеукраїнський конкурс з українознавства «Патріот» у 2010 –          2011 н.р. -  4 учасника, Волков В. – 1 місце;
• Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс «Колосок»           у 2010 – 2011 н.р. – 9 учасників, Волков В., Сінічкин В., Маличенко М., Каган І. – срібний сертифікат; 2011 – 2012 н.р. – 6 учасників;
• Всеукраїнський інтерактивний природничий конкурс «Смішний колосок» - 4 учасника, Каган І., Воробйов В. – сертифікат І ступені, Волков В. – ІІ ступені, Мірошниченко А. – ІІІ ступені;
• Всеукраїнський конкурс з англійської мови «Грінвіч» у 2010 –         2011 н.р. – 9 учасників, Каган І., Маличенко М. – бронзовий сертифікат;
• Всеукраїнський конкурс знавців української мови ім. П.Яцика (ІІ етап) у 2009 – 2010 н.р. – Каган І.;
• Олімпіада з математики (ІІ етап) у 2009 – 2010 н.р. – Ємельянов С.

Сім’я – це першооснова духовного, економічного і соціального розвитку суспільства. Так сім’я має великий вплив на навчання і виховання дитини. Школа дає наукові дійсності, а родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує вміння співчувати іншій людині, відчувати її стан. З першого класу я побувала у кожній родині вдома, вивчила виховний потенціал сім’ї, організувала виставки сімейних реліквій, родинних альбомів, прикладної родинної творчості. Багато уваги приділяю і вивченню родоводу через сімейні спогади і складання родового дерева усіма членами сім’ї.

Патріотичне виховання дитини – є найважливішим етапом у формуванні особистості. На кожному уроці звертаю увагу на велич нашої Батьківщини та гордість за свою батьківщину кожної родини. Формую повагу до людей, літніх людей та ветеранів війни та праці. Діти склали «Книгу пам’яті» своїх близьких – героїв Великої Вітчизняної війни та тилу, а чотири учні класу склали проектну роботу в електронному вигляді і поділилися своїми наробками з учнями початкової школи.

Накопичений досвід роботи з учнями та їх родинами надихнув мене поділитися скарбничками наробіток з педагогами шкіл нашого міста.З 2010 року веду школу педагогічної майстерності з теми «Співпраця школи та сім’ї у формуванні особистості майбутнього громадянина». На зустрічах з однодумцями-колегами були розглянуті завдання сім’ї, яка з раннього дитинства розкриває сутність родинних традицій українського народу, та школи, яка організовує цілеспрямований, послідовний процес виховання учнів на родинних традиціях як на уроках, так і в позакласній роботі.

Проаналізував свою роботу за період поточної атестації, прийшла до висновку: поставлені перед собою задачі виконала; мети досягла; вірно підібрала форми і методи у навчально-виховному процесі учнівського колективу. Про це говорять результати моніторингових досліджень вчителями середньої ланки: діти добре пройшли адаптаційний період (першу чверть 5-ого класу), не знизили результативні показники знань (перші тематичні оцінки), показали переможні результати в конкурсах і олімпіадах на шкільному рівні.

Але треба більше уваги приділяти розвитку зв’язного мовлення, впроваджувати технології ситуативного моделювання, удосконалити рефлексію як важливіший етап уроку з метою покращити результативність знань.