1. На прикладах, взятих з життя, демонструйте дітям виконання обов’язку перед суспільством і сім’єю.
2. Відвідуйте збори і заняття для батьків. Ми намагаємося, щоб вони стали для вас доброю школою організації сімейного виховання.
3. Виділіть школяреві постійне робоче місце.
4. Привчайте учня до охайності, дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.
5. Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі (запитуйте: «Що цікавого сьогодні в школі? Про що ти дізнався? Чи похвалила тебе вчителька? За що?» замість традиційного: «Чи з’їв усе, що я тобі дала? Не товаришуй з Миколкою, бо він поганий хлопчик!»). Радійте успіхам малюка, допомагайте йому, але пам’ятайте, що допомога і контроль не мають бути муштрою, моралізуванням. Головне – підтримуйте інтерес до навчання.
6. Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, які проводяться в класі або школі.
7. Намагайтесь вислухати дитину до кінця, адже природна потреба малюка – поділитися своїми враженнями.
8. Організовуйте дозвілля дитини, привчайте слухати музику, читати художню літературу; підтримуйте інтерес до техніки, образотворчого мистецтва і фізкультури.
9. Систематично привчайте свою дитину до праці.
10. Пам’ятайте, що тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель – ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте в школі, на зборах. Не робіть цього в присутності дітей.
